Вінниця славиться великими і дивовижними фонтанами, блакитними озерами, “мальдівськими” кар’єрами, широкими річками та цілющими джерелами. Але у Вінницькій області можна знайти ще цікаві водойми з бурлящими, постійно шумлявими водоспадами. Хоч їх не багато, але кожен може здивувати.
Водоспади Вінницької області не можна порівняти з такими як Ігуасу в Аргентині, Вікторія в Зімбабве чи Прутським, що є найвищим серед інших водоспадів Українських Карпат (80 метрів). Проте вони є не менш чарівними та захоплюють подих, поки спостерігаєш як річкові води зриваються та з шумом падають донизу перетікаючи знов у спокійну річку. Серед них є як природні, так і рукотворні. Які водоспади розташовані у Вінницькій області та як дістатись до них далі на vinnytsia.name.
Водоспад у Тарасівці
Село Тарасівка Жмеринського району дивує своєю мальовничою красою, чим саме приваблює туристів. Знаходиться за 45 кілометрів від Вінниці.
Водоспад знаходиться на території урочища “Німецька”, назва якого має історичну основу. Колись один підприємець з Німеччини планував на території села побудувати цукровий завод. Адже для нього треба було багато води, а близько пролягала річка, ще й озеро було теж неподалік. Але над Україною нависла світова війна. Після деокупації територій німці поїхали, але назва залишилась, причому, саме у жіночому роді — “Німецька”. Тоді ж німці збудували з каменю арковий міст через річку Мурафу, який зберігся й дотепер.
Вода стікає по каменю з висоти близько трьох метрів і далі впадає у річку. Але мало охочих купатися, через холодну воду. Та й підставити спину під потік води не кожен насмілюється. Особливо мальовничий водоспад тоді, коли він повноводний — навесні під час танення снігів або після злив.
Водоспад знаходиться в низині. Тому для людей створили східці, щоб можна було легше та безпечніше спуститись. Біля нього завжди прохолодно, що особливо допомагає у літню спеку. Дихається легше біля води, шум водоспаду заспокоює ще й місцеві пташки наспівують, створюючи місце для релаксу на природі.

Для додаткового комфорту місцеві жителі облаштували дерев’яні альтанки з лавочками та зону барбекю. Частково прикрасили декоративною плиткою. Неподалік спорудили вбиральню. А для освітлення в темний час встановили 48 ліхтарів. Навіть є інтернет та можливість підзарядити телефон від сонячної батареї.
Близько водойми розташовані й контейнери для сміття. Але, за словами старости села, люди на них часто не зважають або не розуміють, що за собою треба прибирати. Натомість прибиранням займаються самі жителі села, аби залишався порядок.
Крім водоспаду, тут також можна знайти питне джерело, вода у якому тривалий час зберігається чистою. Тут також постарались, аби все розчистити і зробити красиво. Обладнали окрему ділянку для збору води. Є люди, які спеціально приїздять по воду, тому для них створили автомобільну стоянку.
За переказами місцевих жителів, один чоловік мав проблеми зі шлунком. Одного разу хтось йому порадив випити води із джерела у селі Тарасівка. За кілька місяців самопочуття покращилось, а хвороба відступила. Тоді чоловік вирішив віддячити цілющому джерелу. Власними коштами прибрав та навів порядок на території біля цілющої водиці: розмістив лавочки, альтанки, провів освітлення.
Дорога сюди пролягає зі Жмеринки трасою до Шаргорода. Далі у селі Станіславчик біля Будинку культури треба повернути у напрямку Джурина, звідки до Тарасівки лишається сім кілометрів. У селі треба проїхати через місток, піднятися вгору, звернути праворуч, далі по греблі через став і до урочища. Коштів з гостей за відвідування не беруть.

Штучний водоспад у селі Демидівка
Оскільки природні водоспади у Вінницькій області можна перерахувати на пальцях однієї руки, був створений також і штучний. Він розташований у селі Демидівка, Жмеринського району, Вінницької області на річці Рів. Водоспад утворився внаслідок будування греблі на річці. Попри те, що він утворився внаслідок людського впливу, водоспад є найпотужнішим та найбільшим у всьому Поділлі.
Взагалі, Жмеринський район славиться своїми водними ресурсами. Як правило, людей тут небагато, оскільки частіше за все туристи їздять до Могилівського кар’єру, що знаходиться неподалік. Проте відвідування лазурного озера є платним.
Вода стікає по граніту, нагадуючи гірські водоспади десь у Карпатах. Іноді знаходяться охочі зайти у води та насолодитися гідромасажем.
Колись на старому млині біля водоспаду, ймовірно, було водяне колесо, яке призводило в рух жорна. В цьому млині робили помел пшениці вищого і першого ґатунку, на крупорушках робили різні крупи. Існує переказ про те, як могилівський пан Скавронський виміняв мельника Балая за собаку.
До водоспаду дістатися можна маршруткою, яка вирушає з Вінниці з кінцевої трамвайної зупинки “Електромережа”. Або можна доїхати електричкою, вийшовши на зупинці “Могилівка”.
Скористатися потужністю річки Рів у Демидівці вирішив приватний підприємець, який будує тут свою гідроелектростанцію. Але на яких умовах укладався договір, навряд чи можна дізнатись, бо колишній сільський голова нині покійний. А в документах було лиш вказано суму оренди земельної ділянки та термін договору — 25 років
Це дуже обурило місцевих жителів, які планували розвивати сільський туризм завдяки річці та водоспаду. Рів обмілів, що можна на інший берег пішки перейти. Вздовж річки повимивало дерева з корінням. Це стало справжньою бідою для села, ніде ні худоби напоїти, ні покупатись влітку, ні риби наловити. У дворах криниці посохли, бо рівень води впав. Через це у 2021 році водоспад на річці Рів опинився на межі зникнення.

Водоспад біля села Букатинка
Водоспад особливо мальовничий, коли потік повноводний, а також узимку, коли каскади замерзають. Ця водойма цікава тим, що несподівано для місцевих жителів він зашумів у травні 2019 року після двадцяти років мовчання.
Водоспад пересохнув у 1990-х роках. Тоді проводили меліорацію ґрунту з метою покращення його хімічних та фізичних властивостей. Потім два ставки зробили. На місцевому кар’єрі під час роботи було кілька вибухів, через що вода почала йти під землю. Ймовірно всі ці фактори й призвели до зникнення водоспаду.
А навесні 2019 року після сходження снігів та великих злив у регіоні річка знову наповнилась та водоспад прокинувся.
Він має назву Дідо. За однією з теорій колись місцеві жителі дали йому таку назву, через те, що взимку замерзав, візуально ставав схожим на сиву бороду. А на місці, куди спадає вода з водоспаду, раніше знаходилась велетенська скеля. Біля неї збиралися на релігійні свята місцеві жителі.

Водоспад у селі Потуш
Невеликий водоспад розташовується на місці колишньої гідроелектростанції. Вона почала працювати у 1951 році, але зі здобуттям Україною незалежності потрібність у ГЕС зникла і її приватизували. На території зробили невеличку зону відпочинку.
На березі встановили альтанку, де можна перепочити та помилуватись видом на ставок. Перейшовши по місточку колишню ГЕС, одразу опиняєтеся у лісі, в якому можна гуляти хоч цілий день.
Дістатися до колишньої ГЕС можна автобусом, який їде з Немирівського шосе Вінниці.