Урочище “Княгиня”, або його ще називають “Яри” має репутацію одного з найкрасивіших місць Вінниччини з мальовничими природними пейзажами. Побувавши тут хоч один раз, хочеться повертатися знову і знову. Це найулюбленіше місце відпочинку місцевих жителів, та величезна їхня гордість. Далі на vinnytsia.name.
Урочище “Княгиня” є комплексною пам’яткою природи загальнодержавного значення в Україні. Розташовується в межах Піщанського району Вінницької області, між селами Миролюбівка і Дмитрашківка. Під’їхати можна до урочища лісовою дорогою, що її спорудив Крижопільський лісгосп. Ця місцевість є одним із найбагатших у Вінницькій області осередків збереженої природної флори
Звідки пішла назва урочища
На території урочища у 1870 -1880 роках мешкала княгиня Єлизавета Петрівна Трубецька-Вінклер. Вона була з роду Долгоруких. За переказами, Єлизавета обрала саме цю місцину завдяки унікальній природі та повітрю, яке їй допомагало полегшувати хронічну хворобу.
Тут збудувала гарний палац із широкими терасами, посадила фруктовий сад і виноградники. Це був один з наймальовничіших краєвидів Дмитрашківки. Також тут був зелений двір, засаджений рідкісними рослинами, зокрема й лікарськими. Серед них чистотіл, м’ята, живокіст, алтея лікарська, материнка, первоцвіт, барбарис, терен, глід, кизил, звіробій, медунка, суниця тощо. З їх цілющими властивостями княгиня була знайома та широко використовувала свої знання для готування різних настоянок, відварів, кремів та безплатно лікувала жителів Дмитрашківки. По медичну допомогу до неї зверталися люди з навколишніх сіл та волостей, і вона охоче допомагала усім. Ці рослини ростуть й нині. Також збереглася каштанова алея.
Не нехтувала княгиня й джерелами, розташованими у цій місцевості. Переказують, що завдяки їх цілющим властивостям Єкатерина змогла прожити близько ста років.
Хоча княгиня тут більше гостювала, в народі її запам’ятали як доброзичливу жінку з гарним ставлення до місцевих селян. Вона збудувала й чотири млини, якими жителі користувались до 1956 року.
На жаль, палац із зеленими садами було знищено з приходом більшовиків до влади. Після революції 1917-го року селяни потрощили усе що було збудовано та покрали по своїх дворах. Але саме урочище й досі зачаровує кожного, хто туди потрапляє.
Рослинне різноманіття
Урочище Княгиня розташоване на території, яка має різноманітний рослинний покрив. Загалом було виявлено близько 527 видів рослин. Серед них є чимало рідкісних видів флори із Червоної книги України: берека, горицвіт весняний, лілія лісова, підсніжник звичайний, сон-трава велика, сон-трава лучна і тюльпан дібровний.
На своєрідність його флори вказують сосни особливої австрійської породи, що ростуть на пагорбах та урвищах ярів. З ранньої весни до пізньої осені тут милують око лісові квіти: білі фіалки, крокуси, горицвіт, а також цілі плантації конвалій, анемон та рясту.
Цілюще джерело
Головною ж цінністю урочища є джерела з сірководневою водою. Ймовірно свій специфічний присмак та запах вода отримала від поствулканічних порід. З приходом весни джерело є популярним місцем серед місцевих жителів та гостей із сусідніх районів приходять, що поспішають набрати цілющу воду. За радянської влади над джерелом було збудовано альтанку з характерною тому періоду мозаїкою.
Джерело наповнює річку Кам’янка і тече до Дністра. Колись вона була доволі бурхливою, про що свідчать залишки водяного млина. На цій річці колись працювала і фабрика, де виготовляли вовняну тканину — вибивали фолюші. До речі в цій місцевості й досі зустрічається похідне рідкісне прізвище — Фолюшник.
