За останнє століття одяг став більш доступним, через що збільшується як потреби серед населення, так і кількість пропозицій від магазинів. Переповнення світу речами створює проблеми з їх утилізацією. Поява такого поняття як “швидка мода”, тобто, коли бренди за короткий проміжок часу створюють нові колекції з недорогими речами, спричиняє нагромадження речей у будинках, а згодом й на звалищах. Проте на Вінниччині є спосіб переробити одяг, замість того, щоб його викидати. Далы на vinnytsia.name.
Як одяг впливає на стан довкілля
Дешевизна одягу часто обумовлена використанням синтетичних матеріалів, розкладання яких займає близько 50 років. Та не тільки саме викидання одягу створює проблеми, вони починаються ще на етапі його виготовлення та реалізації.
Одним з найпопулярніших синтетичних матеріалів є поліестер. Він є дуже дешевим, а виготовляють його зі спеціально видобутої нафти та газу, запаси яких таки є скінченними. Такий матеріал є не дуже якісним, тому одяг швидше зношується. До того ж при пранні речей з поліестеру виділяється мікропластик, який потім потрапляє в океан.
Речі з натуральних матеріалів так само потребують великих природних затрат. Так, наприклад, на звичайну бавовняну футболку в середньому використовують 7 тисяч літрів води. А при переробленні бавовняної пряжі у тканину, виділяє приблизно 394 мільйони тонн вуглекислого газу на рік.
Проте все це не означає, що треба перестати купувати новий одяг. Просто слід бути свідомим споживачем. Тобто надавати перевагу речам з натуральних матеріалів і купувати одяг гарної якості, який може й буде дорожчим, але прослужить більше років. В той самий час зношені речі не слід викидати на смітник, а краще здавати на перероблення, після якого вони зможуть знову послужити людям.
Вінницькі майстрині дають нове життя старим речам
У селі Стіна, Томашпільського району, Вінницької області було створено громадську ініціативу “VERETA”. ЇЇ засновником став місцевий екоактивіст Юрій Степанець, який також заснував організацію “Наше Поділля”, у складі якої згодом відкрив і станцію глибоко сортування сміття на базі Донецького національного університету імені Василя Стуса. Для сортування сміття там встановлено близько 30 відділень, які при наповненні відправляються на перероблення. Проте, що робити з текстилем Юрій не знав. Одного разу чоловік дізнався про село Стіна, де збереглись давні традиції ткацтва, що передаються з покоління у покоління.
Навідавшись до громади, Юрій знайшов майстриню, яка погодилась на співпрацю.Вже у 2016 році організація “Наше Поділля” придбала у селі старовинний будинок, де розмістити організацію “VERETA”. Основу її діяльності складає перероблення вживаного одягу на нові речі.
Поєднуючи нові сучасні техніки ткацтва з роботою на старовинних верстатах, яким від 50 до 100 років, вінницькі майстрині не тільки відроджують давнє ремесло, а й піклуються про збереження навколишнього середовища. Витратними матеріалами є старі футболки, кофтинки, пальта та інші речі, обрізані частини тканин з виробництва і невелика частина нових ниток для скріплення виробів.
Організація співпрацює зі станціями сортування, відповідальними виробниками текстилю та швейними виробництвами, які надають матеріал для роботи. Вторговані кошти йдуть на оплату майстриням, підтримку місцевого хору, промоцію села та розвиток самою організації, щоб стимулювати місцевих жителів до співпраці, а також заохочувати молодь до пізнання старовинного ремесла.
Оскільки не кожному в будинку треба по 10 килимів, крім них, майстрині також виготовляють подушки для меблів, сумки та чохли для ноутбуків, шопери, косметички тощо.
