Закон України “Про рекламу”: що має знати рекламодавець, щоб його реклама відповідала законодавству

Компанія IDMedia вже понад 10 років займається розміщенням зовнішньої реклами по всій території України, а також активно підтримує соціальні ініціативи, які сприяють інтелектуальному розвитку молоді. Приміром, 15 липня відбувся фінал всеукраїнського Гранта, який організувала компанія. Студенти ВНЗ пропонували на розгляд свої статті, після чого автори трьох найкращих робіт отримали грошову винагороду. У статтях розкривалися важливі теми про рекламні стратегії, маркетинг, зовнішню рекламу, бігборди та їх роль у суспільстві та ін. Пропонуємо до вашої уваги статтю студентки Іващенко Каріни.

Анотація

У статті комплексно проаналізовано сутність зовнішньої реклами як однієї з різновидів реклами, встановлено різні погляди на зазначене явище в межах наукової доктрини та наявність законодавчого визначення. Проаналізовано досвід країн англо-американського (США, Сполучене Королівство) та романо-германських (Фінляндія) щодо законодавчого регулювання суспільних відносин, які складаються а межах зовнішньої діяльності, встановлено необхідності змін до законодавства України, враховуючи досвід зазначених держав. Визначено особливості правового регулювання зовнішньої реклами в Україні. Наведено дорожню карту “Зовнішня реклама: що має знати рекламодавець, щоб його реклама відповідала законодавству”, яка охоплює такі складові:

  • загальні вимоги;
  • спеціальні вимоги;
  • заборона зовнішньої реклами;
  • етапи отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами;
  • відповідальність у випадку порушення.

Ключові слова: реклама, зовнішня реклама, товарний ринок, рекламодавець, споживачі реклами.

Вступ

Розвиток сучасної держави залежить від якості товарного ринку, тобто кількості й якості наданих послуг, прибутку отриманого від їх реалізації. Ґенеза товарного ринку в Україні поступово змінювалася під впливом підвищення цифровізації та конкуренції між різними надавачами послуг.  Можливість ефективного здійснення будь-якої діяльності повʼязане з рекламою такої діяльності за допомогою висвітлення останньої способами, які не заборонені законодавством, загалом, та поінформованості користувачів послуг про наявність такої діяльності зокрема. У такому розумінні постає важливість зовнішньої реклами, як однієї з різновидів реклами. Зовнішня реклама є найпопулярнішим варіантом реклами для рекламодавців та надавачів послуг, оскільки вона звертається до більшої кількості споживачів послуг:

  • підвищує рівень візуального сприйняття реклами споживачами послуг;
  • не передбачає суттєвих перешкод для можливості отримання такої інформації;
  • надає можливість користувачу послуг порівняти пропозиції надавачів послуг між собою;
  • розвиває товарний ринок в Україні шляхом конкуренції тощо.

Однак, питання, повʼязані з функціонуванням зовнішньої реклами нерозривно повʼязне з дотриманням вимог, які визначені законодавчою регламентацією. В Україні є непоодинокі випадки порушення законодавчо встановлених вимог зовнішньої реклами, як наслідок, притягнення винних осіб до відповідальності. Враховуючи, з одного боку, важливість та масштабованість зовнішньої реклами, з іншого боку, судову практику порушення вимог зовнішньої реклами, підвищується актуальність дослідження зовнішньої реклами в аспекті дотримання Закону України “Про рекламу”.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Теоретичну основу дослідження склали наукові праці вчених, які у своїх роботах торкалися проблеми зовнішньої реклами, зокрема, використані праці таких вчених, як А. Крепак [1], П. Пакатаєв [2], С. Григораш [3], О. Балюн [4], І. Рижко [5], Д. Авраменко [6], Л. Хода [7] та інші. Наукові праці зазначених вчених фокусувалися на дослідженні зовнішньої реклами та її вимог з точки зору дотримання вимог історичної забудови чи філологічних правил, однак можемо зауважити на відсутність:

  • критичної оцінки феномену зовнішньої реклами та тих вимог, які визначені спеціальним законодавством, які необхідно дотримуватися під час розміщення зовнішньої реклами;
  • аналізу судової практики щодо розміщення зовнішньої реклами, яка додатково може розширити розуміння законодавчих вимог щодо зовнішньої реклами;
  • дослідження питання регламентації зовнішньої реклами в країнах англо-американського та континентального права, компаративний аналіз останніх та українського досвіду тощо.

Крім того, були використані праці зарубіжних вчених, присвячені проблемі зовнішньої реклами, серед яких Л. Гаррісон (L. Harrison) [8], К. Галлопель-Морван (K. Gallopel-Morvan) [9], Ч. Тейлор (Charles R. Taylor) [10] та інші. Наукові праці зазначених зарубіжних вчених допомогли розкрити сутність зовнішньої реклами, її переваг та недоліків та стан функціонування в зарубіжних країнах, у тому числі підхід законодавчого регулювання останньої, однак не розкривали питання законодавчої регламентації зовнішньої реклами в Україні.

Методи дослідження

У нашій статті використано низка загальнофілософських, загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. Метод аналізу використовувався для висвітлення проблем щодо зовнішньої реклами в національній доктрині адміністративного права та в доктрині адміністративного права країн англо-американської правової системи. Метод синтезу використовувався для ілюстрації різних точок зору щодо сутності зовнішньої реклами. Порівняльний метод використовувався для співставлення законодавчої регламентації зовнішньої реклами в Україні та країнах англо-американського й континентального права. Метод дедукції та індукції використовувався для формулювання висновків, про те, що зовнішня реклама є ефективною, але потребує чіткого законодавчої регламентації та дотримання вимог, які випливають з цього

Метою дослідження є аналіз зовнішньої реклами, розкриття сутності зазначеного феномену; ілюстрація вимог, які випливають з Закону України “Про рекламу”; критична оцінка дотримання вимог розміщення зовнішньої реклами з точки зору судової практики; розробка дорожньої карти для рекламодавця щодо відповідності зовнішньої реклами вимогам, які встановлені законом.

Виклад основного матеріалу дослідження

Зовнішня реклама, як уже раніше було зауважено, виступає дієвим механізмом розвитку товарного ринку в Україні. Існують різні точки зору щодо визначення сутності зовнішньої реклами в науковій доктрині [11, с. 65; 13, с. 53; 14, с. 526]. Однак слід зазначити, що у Законі України “Про рекламу” є законодавче визначення сутності зовнішньої реклами, а саме “реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях – рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг” [12].

Для того аби дослідити зовнішню рекламу для рекламодавця з точки зору законодавства наше дослідження буде поділене на аналіз наступних питань, повʼязаних з зовнішньою рекламою та розкриттям законодавчих вимог щодо зовнішньої реклами для рекламодавця:

  1. Загальна характеристика зовнішньої реклами;
  2. Досвід регулювання зовнішньої реклами в зарубіжних державах;
  3. Досвід регулювання зовнішньої реклами в Україні, судова практика; 
  4. Дорожня карта зовнішньої реклами: що має знати рекламодавець, щоб його реклама відповідала законодавству.

Загальна характеристика зовнішньої реклами

Зовнішня реклама є різновидом реклами. Враховуючи наявність законодавчого визначення зовнішньої реклами, у межах наукової доктрини склалися різні погляди на сутність зазначеного явища, зокрема:

  • складова середовища, яку неможливо не помітити [13, с. 53];
  • графічна, текстова чи інша інформація рекламного характеру, яку розміщують на стаціонарних чи тимчасових конструкціях [14, с. 526];
  • реклама, що генерує потік відвідувачів, тобто створює трафік користувачів [15, с. 69];
  • динамічне зображення, що дає варіативність в створенні креативів і привертає більшу увагу [16, с. 56];
  • реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг [5, с. 39].

На нашу думку, зовнішня реклама – одна з різновидів реклами, яка розміщується у місцях, які доступні для споживача реклами (користувача послуг), з метою інформування споживача реклами (споживача послуг) про послуги рекламодавця. Для подальшого дослідження необхідно встановити переваги розміщення зовнішньої реклами для рекламодавців:

  • зовнішня реклама часто привертає увагу потенційних споживачів реклами (споживачів послуг) – споживачів реклами (споживачів послуг), здійснюючи свої звичайні справи, часто натрапляють на відповідну рекламу;
  • зовнішня реклама привертає увагу споживачів реклами (споживачів послуг) і має тривалий вплив на цільову аудиторію;
  • мобільність зовнішньої реклами – може бути встановлена у вигляді розгорнутої вивіски на проїжджих частинах, на стовпах, у торгових центрах, офісах та інших місцях великого скупчення людей, що створює якісну конкуренцію рекламі, розміщенної за допомогою телевізійних, радіо та друкованих засобів.

  Проте, нами можуть бути відокремлені і негативні риси зовнішньої реклами:

  • у звʼязку із тим, що зовнішня реклама має одразу привертати увагу потенційних споживачів реклами (споживачів послуг), через не професійне оформлення/розміщення, споживачі реклами (споживачі послуг) можуть просто не зверннути на неї увагу. Текст повинен бути максимально лаконічним, цікавим і привабливим. Великі фотографії або яскраві зображення є гарним доповненням до тексту реклами, оскільки вони допомагають зафіксувати образ у свідомості споживачів реклами (споживачів послуг);
  • вплив погодних умов на зовнішню рекламу – погодні умови можуть негативно впливати на якість зображення, тому за його станом необхідно постійно стежити. Вибір правильного місця розташування має вирішальне значення для ефективності зовнішньої реклами. Ідеальним варіантом є автомагістраль з інтенсивним рухом. Якщо білборд розміщений в зоні з низькою видимістю, він не буде мати великого впливу;
  • влив стану в державі – використовуючи набутий досвід карантину Covid-19 та введенням в Україні воєнного стану, потенційна кількість споживачів реклами (споживачів послуг) може суттєво знижуватися;
  • зовнішня реклама є відносно дорогою і тому не підходить для короткострокових кампаній.

Досвід регулювання зовнішньої реклами в зарубіжних державах

Вимоги до зовнішньої реклами можуть мати свої особливості у законодавствах різних держав. На прикладі нашого дослідження нами будуть проаналізовані законодавчі вимоги до зовнішньої реклами у таких країнах, як США, Сполучене Королівство (як країн англо-американського права) та Фінляндії (як країни романо-германського права). Методологічною основою вибору таких держав полягає у тому, що функціонування законодавчих інститутів та суспільних відносин, які складаються щодо зовнішньої реклами, є сформованими та стабільними.

У США питання регламентації зовнішньої реклами встановлюється законами “Про рекламу” [8, с. 290] та “Про захист прав споживачів” [17], однак, враховуючи специфіку форми територіального устрою США, кожен штат може додатково встановлювати вимоги до зовнішньої реклами, порівняно з законодаством федерального рівня, які нами вже згадувалися. Можна виокремити загальні вимоги до зовнішньої реклами:

  • конструкція не повинна перевищувати сусідні дорожні знаки за яскравістю та розміром і бути схожою на них за зовнішнім виглядом;
  • конструкція не повинна виблискувати на сонці і засліплювати водіїв транспортних засобів і пішоходів, закривати їм огляд проїжджої частини, обмежувати видимість відеокамер;
  • виготовлення та монтаж повинні здійснюватися з урахуванням запланованого навантаження і супроводжуватися проектною документацією з пожежної та електробезпеки;
  • необхідно дотримуватися безпечних відстаней (не менше метра від фундаменту конструкції до підземних комунікацій, тощо);
  • рекламу можна розміщувати лише на підставі договору.

Розміщення зовнішньої реклами на фасадах, житлових будинків забовʼязує рекламодавця виконати декілька взаємоповʼязаних дій:

  • створити дизайн-проект;
  • отримати попереднє погодження;
  • зібрати необхідні документи документів;
  • звернутися за погодженням; отримати дозвіл.

У Сполученому Королівстві регулювання зовнішньої реклами входить до сфери плануванням містобудування, встановлюється вимоги на підставі Правил планування міст і сільської місцевості (контролю за рекламою) [18]. Зовнішня реклама, у залежності від місця їх розташування, поділяється на класи (загалом 14) [19, с. 21], для яких встановлюють різні вимоги щодо їх розміщення. Клас 10 зовнішньої реклами встановлює вимоги щодо розміщення останньої на фасадах, будівлях, зокрема, встановлені такі вимоги:

  • реклама не повинна перевищувати 0,2 квадратного метра за площею;
  • жодна реклама не може перевищувати 3,6 метрів над рівнем землі;
  • для вивісок на землях, прилеглих до автомагістралей, необхідно попередньо отримати дозвіл від управління автомагістралей;
  • за 14 днів до встановлення знаку необхідно повідомити місцевий орган планування про місце його розміщення та запевнити, що він має відповідний дозвіл від поліції та (за необхідності) від управління автомобільних доріг.

У Фінляндії сфера зовнішньої реклами регламентована Законом “Про автомобільні дороги” [20], який покладає відповідальність за контроль над придорожньою рекламою на дорожні служби, а також Закон “Про землекористування та забудову” [21], який визначає рекламу на територіях з міським планом та встановлює рівні регуляторної відповідальності.

У Фінляндії зовнішня реклама заборонена на територіях, які не мають міських планів (переважно сільська місцевість). На територіях, де є план міста (забудованих чи ні), реклама заборонена в смузі відведення. Для вказівних знаків (наприклад, туристичних або службових дорожніх знаків) необхідно подавати заявку на отримання нового дозволу кожні 5 років. Ця вимога стосується зовнішньої реклами, розташованої у захищеній 20-метровій (66 футів) смузі відведення по обидва боки від осьової лінії дороги. За винятком вказівних знаків, комерційна реклама в цій зоні заборонена, хоча можливі винятки, якщо дорожня служба вважає знак корисним з таких причин, як орієнтація дорожнього руху або туризм (у цьому випадку винятки можуть бути надані на період від 3 до 5 років) [Дет.: 21].

Компаративний аналіз досвіду законодавчого регулювання зовнішньої реклами в Україні та зарубіжних країнах нами буде надано у наступному питанні, після аналізу відповідного законодавства в Україні.

Досвід регулювання зовнішньої реклами в Україні, судова практика

В Україні питання зовнішньої реклами регламентовано загальними законами (у яких питання зовнішньої реклами регламентується частково) [22-24], спеціальним законом [12] та низкою підзаконних нормативно-правових актів [25-26]. Якщо звертатися до тексту відповідного закону, то нами можуть бути відокремлені загальні та спеціальні вимоги зовнішньої реклами.

Загальні вимоги беруть свій початок з вимог до реклами загалом та до зовнішньої реклами зокрема. Ми можемо виокремити такі вимоги зовнішньої реклами, що встановлені у ст. 8 Закону України “Про рекламу” [12], умовно їх можна поділити на такі групи:

  • не призводити до порушення товарообороту в Україні; не призводити до порушення вимог антидискримінаційної політики держави; 
  • не призводити до порушення законів Україні;
  • не призводити до порушення законодавства про персональні дані;
  • не використовувати технічні засоби для впливу на свідомість осіб;
  • не призводити до порушення вимог прав інтелектуальної власності тощо.

Спеціальні вимоги до зовнішньої реклами встановлені у ст. 16 Закону України “Про рекламу”:

  • дотримання вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків;
  • освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків;
  • фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені;
  • опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі;
  • нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття;
  • у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію [12].

Проаналізувавши практику Верховного суду щодо регулювання відносин у сфері зовнішньої реклами нами можуть бути встановлені такі висновки:

  • діяльність з розміщення зовнішньої реклами встановлюється на підставі рішення виконавчого комітету органу місцевого самоврядування [27], такий дозвіл не потрібен для зовнішньої реклами на обʼєктах залізничного транспорту та території залізниці [28];
  • встановлення обовʼязку субʼєктів владних повноважень на перевірку місця, де буде розташована зовнішня реклама та надання пріоритетів рекламодавцю [29];
  • встановленням додаткових вимог для розміщення зовнішньої реклами (наявність узгоджувальної частини) [30];
  • можливість розміщення зовнішньої реклами навіть з відсутністю гербової печатки Державної автомобільної інспекції [31], останні можуть контролювати питання розміщення зовнішньої реклами з точки зору безпеки дорожнього руху, однак не наділені повноваженнями контролю за документації щодо вимог правил містобудування [32] тощо.

Порівнюючи законодавчу регламентацію зовнішньої реклами в Україні та зарубіжних країнах можна дійти до таких спільних ознак: по-перше, сфера зовнішньої реклами регулюється загальними та спеціальними законами; по-друге, питання зовнішньої реклами встановлюється органами місцевого самоврядування; по-третє, існують різні способи розміщення зовнішньої реклами. Однак, можемо встановити недосконалість національного регулювання зовнішньої реклами, яка, на нашу думку, полягає у тому, що на відміну від зарубіжного регулювання в Україні відсутня внутрішня диференціація зовнішньої реклами, як наслідок, вимоги і заборони розповсюджуються на всі її види. Ми вважаємо, що для регулювання відносин у сфері зовнішньої реклами було би ефективніше, якби зовнішня реклама була класифікована, і до кожного з її видів були встановлені окремі вимоги – це дозволило рекламодавцям легше здійснювати свою діяльність.

Дорожня карта зовнішньої реклами: що має знати рекламодавець, щоб його реклама відповідала законодавству.

Дорожня карта “Зовнішня реклама: що має знати рекламодавець, щоб його реклама відповідала законодавству” буде представлена нами у формі таблиці.

Дорожня карта “Зовнішня реклама: що має знати рекламодавець, щоб його реклама відповідала законодавству”
Загальні вимоги (ч. 1 ст. 8 Закону України про рекламу”)У рекламі забороняється:●  поширювати інформацію щодо товарів, виробництво, обіг чи ввезення на митну територію України яких заборонено законом;●  вміщувати твердження та/або зображення, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб;●  подавати відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров’ю або життю людей та/чи довкіллю, а також спонукають до нехтування засобами безпеки;●  використовувати засоби і технології, які діють на підсвідомість споживачів реклами;●  наводити твердження, дискримінаційні щодо осіб, які не користуються рекламованим товаром;●  використовувати або імітувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України, звучання Державного Гімну України, зображення державних символів інших держав та міжнародних організацій, міжнародних об’єднань, якщо такі використання або імітація пропагують неповагу до них або вводять в оману споживачів;●       використовувати офіційні назви державних органів, органів місцевого самоврядування, міжнародних організацій, міжнародних об’єднань, крім випадків, передбачених законами України у сфері інтелектуальної власності;●  рекламувати товари, які підлягають обов’язковій сертифікації або виробництво чи реалізація яких вимагає наявності спеціального дозволу, ліцензії, у разі відсутності відповідного сертифіката, дозволу, ліцензії;●  вміщувати зображення фізичної особи або використовувати її ім’я без письмової згоди цієї особи, а зображення померлої особи – без письмової згоди, отриманої у порядку, передбаченому законодавством України. Згода на використання зображення фізичної особи не вимагається, якщо фізична особа позувала та/або виконувала роль для створення реклами за грошову або іншу винагороду і рекламодавець має/набув право інтелектуальної власності на таку рекламу в обсязі, достатньому для обраного виду її розповсюдження. Ця вимога не поширюється на показ у рекламі грошових знаків із зображенням на них фізичних осіб;●  імітувати або копіювати текст, зображення, музичні чи звукові ефекти, що застосовуються в рекламі інших товарів, якщо інше не передбачено законами України у сфері інтелектуальної власності;●  рекламувати послуги, пов’язані з концертною, гастрольною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, без інформації про використання чи невикористання фонограм виконавцями музичних творів. Ця інформація повинна займати на афішах, інших рекламних засобах щодо конкретної послуги не менше 5 відсотків загальної площі, обсягу всієї реклами;●  розповсюджувати рекламу (включаючи анонси кіно- і телефільмів), яка містить елементи жорстокості, насильства, порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності. Анонси фільмів, які мають обмеження щодо глядацької аудиторії, розміщуються лише у час, відведений для показу таких фільмів;●  розповсюджувати рекламу про спорудження об’єкта житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління:●  без наявності у замовника будівництва права власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується об’єкт, що рекламується;●  без наявності у замовника будівництва права на виконання будівельних робіт на конкретному об’єкті, що рекламується, отриманого відповідно до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”;●  без наявності у суб’єкта господарювання, що здійснює будівництво об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва відповідних об’єктів;●  якщо залучення коштів фізичних та юридичних осіб (у тому числі в управління) для спорудження таких об’єктів здійснюється без дотримання вимог Закону України “Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому”;●  без розміщення на веб-сайті замовника будівництва, девелопера будівництва (за наявності), управителя фонду фінансування будівництва (за наявності) інформації, визначеної Законом України “Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому” (у разі продажу житлових приміщень);●  розповсюджувати рекламу послуг з ворожіння та гадання;●  вміщувати твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки, що пропагує принизливе та зневажливе ставлення; принижувати гідність людини за ознакою статі; демонструвати насильство за ознакою статі; використовувати зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання.
Спеціальні вимоги (ч. 2 ст. 16 Закону України “Про рекламу”●  розміщується із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків;●  освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків;●  фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені;●  опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі;●  нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття;●  у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.
Заборона зовнішньої реклами (ч. 3 ст. 16 Закону України “Про рекламу”)●  на пішохідних доріжках та алеях;●  у населених пунктах на висоті менш ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини;●  поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів від краю проїжджої частини.
Етапи отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами●      звернутися до виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад;●      надати документи: заяву за формою згідно з додатком, ескіз рекламного засобу з конструктивним рішення; фотокартку або компʼютерний макет місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів), на якому планується розташування рекламного засобу;●      строк розгляду: 10 днів;●      результат: вадача дозволу на розміщення зовнішньої реклами.
Відповідальність у випадку порушення●      дисциплінарна;●      цивільно-правова;●      адміністративна;●      кримінальна.

Висновки з цього дослідження

Зовнішня реклама є однією з різновидів реклами. Ефективність зовнішньої реклами вимірюється тим, що може охопити велику кількість аудиторії – потенційних споживачів реклами (споживачів послуг), що дає підстави для здійснення рекламодавцем своєї господарської діяльності, як наслідок, підвищення товарного ринку в Україні.

Розглянуто доктринальні підходи до визначення сутності зовнішньої реклами, зазначено відсутність сталих доктринальних визначень зовнішньої реклами. Нами запропоновано власне визначення зовнішньої реклами – одна з різновидів реклами, яка розміщується у місцях, які доступні для споживача реклами (користувача послуг), з метою інформування споживача реклами (споживача послуг) про послуги рекламодавця. У результаті дослідження зовнішньої реклами виокремлено позитивні та негативні риси такої. Автором здійснено дослідження питання регулювання зовнішньої реклами в законодавствах англо-американської (США, Сполучене Королівство) та романо-германської (Фінляндія) системах права, встановлено про наявність позитивного досвіду регулювання зовнішньої реклами, який може бути імплементований в Україні.

Розроблено дорожню карту “Зовнішня реклама: що має знати рекламодавець, щоб його реклама відповідала законодавству”, яка охоплює найважливіші аспекти регулювання зовнішньої реклами в Україні для рекламодавця:

  • загальні вимоги;
  • спеціальні вимоги;
  • заборона зовнішньої реклами;
  • гетапи отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами;
  • відповідальність у випадку порушення.

Питання аналізу та вдосконалення зовнішньої реклами в Україні потребує подальшого наукового дослідження, у тому числі щодо зарубіжного досвіду регулювання зазначеного виду реклами.

Get in Touch

....... . Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.