Село Ільківка, що у Вінницькій області здавна славиться мальовничими водоймами. Так серед села розташовується великий ставок, повз який протікає права притока Південного Бугу під назвою Ровець. Сама ж водойма наповнюється більше, ніж 30 джерелами, найвідомішим з яких є “Вдовине джерело”. За словами місцевих мешканців джерело є освяченим, а вода з нього не лише є дуже смачною й корисною, а й має лікувальні властивості. Далі на vinnytsia.name.
Походження назви
Перша згадка про “Панюкову криницю з’являється ще у 1746 році. Хоча місцеві мешканці пов’язують появу джерела з часом виникнення поселення “Ільківці”, яке утворилося ще у 14 столітті. Якщо вірити одній з легенд, назва походить від імені славного козака-гайдамаки Пантелеймона Панюка. В ті часи селяни масово приставали до гайдамаків та повставали проти Польського гніту. Серед них був й Пантелеймон. У важкі часи стояв на захисті рідної землі, навіть під час вагітності дружини Зіновії.
На жаль, кохана померла під час пологів, а через двадцять днів загинув й новонароджений син, якого назвали Дмитро. Убитий горем Пантелеймон прийшов до місця джерела, а коли його гірка сльоза вдарилась об камінь, в той самий час з-під нього почало бити потужне джерело, а козакові здавалось, що він чує голос дружини та сина у дзюркотінні води. Тому козак вирішив викопати на цьому місці криницю, яка стоїть вже не одне століття. Сам Пантелеймон знову долучився до лав повстанських загонів, що протягом року контролювали землі Брацлавщини. Та після цього вже не повернувся більше до рідних Ільківців.

Цілюще джерело ще називають “Вдовиним”, що також пов’язано з місцевою легендою. За часів, коли війни йшли одна за одною, на території сучасної Вінниччини мешкало чимало вдів. Саме вони прийшли на порятунок, коли Поділля охопила сильна посуха, що губила урожай та худобу, спричинила високу захворюваність. Не тільки річки та ставки пересохли, а навіть і в колодязях не було води.
Одній з жінок якось приснився сон, де вона напувала людей з глечика. Аж дивиться, поз неї проходить жінка, яка зовсім схожа на Божу Матір, в її гарнім милім обличчі відображався спокій і лагідність, а над головою — неземне сяйво. Вдова пішла за сяйвом, яке привело її до долини річки Рівець, де стояв глечик з водою. Тоді, зібравши всіх вдів, вони разом прийшли до місця зі сну та почали копати криницю руками, поки не потекла вода, яка їх врятувала.
Тому й назвали джерело “вдовиним”, а воду — свяченою, тому що вона була освяченою в Зелену неділю.
За словами місцевих мешканців, дитинство яких пройшло біля джерела, вода в “Панюковій криниці” завжди була чистою, прозорою, влітку – холодною, а взимку аж парувала.
Створення гідрологічного заказника
З 2016 року Ільківський став, разом з навколишньою територією, загальною площею 29 гектарів був визнаний об’єктом природно-заповідного фонду, аби зберегти місцеву Флору та Фауну. Ініціатором виступила Вінницька обласна громадська організація “Явір”, що займалась дослідженням території та підготувала наукове обґрунтування.

На берегах ставка зростають верби та осики, велика кількість лікарських рослин, що занесені до Червоної книги України. Крім того, зустрічаються півники болотні, а також чистець болотний, водяний перець, вербозілля звичайне, ранник тіньовий, жовтець повзучий, слабник водяний, м’ята довголиста. Заболочена частина водойми стала домівкою для водоплавних видів птахів. Постійно гніздиться сіра чапля.
Для заохочення зеленого туризму поряд з джерелом встановили кілька альтанок для відпочинку серед природи, а в місцевих сільських будинках можна залишитись на ніч.