Вінниця – місто, яке відрізняється на фоні інших колишніх обласних центрів. З ранньої весни і до морозів місто квітне різними кольорами на величезних клумбах, що розташовані на кожній вулиці. Зелена та квітуча Вінниця приваблює туристів не тільки з України, а й із за кордону. Ми сьогодні прогуляємось по легенях Вінниці, а саме парками та скверами. Далі на vinnytsia.name.
Парк імені Леонтовича (раніше Центральний парк культури та відпочинку ім. Горького)
Один із найбільших парків у місті, що має площу 30 гектарів. Парк має статус пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Знаходиться у центрі місна, між вулицями Магістрацька, Соборна та Хмельницьке шосе. Офіційно парк заснований у 1936-1937 рр. Проте за 1881 рік у польському географічному словнику, в описі Вінниці того часу згадується, що є тут прогулянковий сад з літнім театром. Тобто, парк на цьому місці був ще до офіційного заснування.
В історії парку прослідковується трагічна сторінка. У 1937-1938 рр., а також у 1941 р. біля парку розташовувалась будівля НКВС (народний комісаріат внутрішніх справ СРСР) в якій розстрілювали громадян, які тим чи іншим чином були “неправильними” на думку тогочасного правління. В парку та біля нього були масові поховання розстріляних та закатованих. Під час ексгумації налічено близько 10 тис. жертв. Найбільше захоронення було під місцем, де розташовані атракціони.
Під час німецько-фашиської окупації парк зруйнували. Після звільнення міста парк почали відновлювати.
Створенням обличчя парку займались архітектори:
- Бірюков Костянтин Олексійович – автор генерального плану та проекту побудови Літнього театру;
- Мархель Роман Романович – автор арки, що прикрашає центральний вхід від площі Гагаріна;
Протягом 40 років парк неодноразово нагороджений відзнаками та грамотами за відмінний стан. На території парку проводились свята та урочистості.
З початком незалежності України парк прийшов у запустіння аж до початку 2000 рр. Після відновлення фінансування парк ожив, почали відновлювати атракціони та розчищати закинуті простори.
Сьогодні Центральний парк імені Леонтовича – квітучи, зелений та незважаючи на центр міста, тихий куточок, де можна провести весь день гуляючи та насолоджуючись природою.
Парк Хімік
Парк Хімік розташований у районі Замостя. Створення парку безпосередньо пов’язане з Вінницьким хімічним заводом (суперфосфатний), що заснований у 1912 році. Парк засновано в радянські часи. Біля парку посаджено яблуневий сад. Алеї парку мали освітлення. Щороку навесні обрізали берева вапнували та фарбували.
Парк має площу 3 гектари. В радянські часи був частиною великого фізкультурно-оздоровчого комплексу (ФОК) з стадіоном. Парк прикрашали цікаві, своєрідні для радянського союзу скульптури, такі, як погруддя льотчика, жінка з веслом, пам’ятник хіміку, хлопчик з трубою.
Парк поділено на спортивно-розважальні зони:
- зимовий каток з дерев’яними бортами;
- танцювальний майданчик;
- дитячий майданчик;
- театр просто неба;
- спортивна зона, смуга перешкод, поле для гандболу та волейболу;
- фонтан;
- переодягальні.
На сцені літнього театру проводились виступи та концерти. Працювали танцювальні клуби.
Кожного року в парку святкували день Хіміка. Працівники заводу перед святкуваннями прибирали парк, насаджували квіти, готували прикраси для свята. В день святкування відбувались концерти, нагородження, виступи танцювальних колективів, працювала польова кухня.
Після того, як завод перестав працювати парк, не маючи власників, заростав, почали руйнуватися скульптури та фонтан.
Щоб не дозволити забудову парку місцеві мешканці, в основному сусідніх із парком будинків, об’єдналися та подали заяву до міської ради.
На сьогодні архітекторська фірма з Одеси виграла тендер на облаштування парку. За погодженим з місцевими мешканцями проектом парк почали відновлювати та вдихати нове життя..
В парку відновлюють центральну алею та встановлюють сучасні споруди.
Лісопарк
Парк має розміри 7 гектарів. Центральний вхід знаходиться на Хмельницькому шосе, навпроти проспекту Космонавтів. Біля входу по обидва боки стоять два будиночки з яких раніше продавали морозиво, потім складали сміття, а наостанок – зберігали велосипеди, які здавали на прокат.
Сьогодні на території парку проводять різноманітні змагання, велопробіги, забіги малюків.
А от за часів Другої світової війни на території парку проходили бойові дії, про це свідчать заглиблення та воронки, що зустрічаються під час прогулянки. Дерева у Лісопарку відносно молоді, що підтверджує, на місці Лісопарку було поле.
Велика алея від центрального входу веде до однієї із зон Лісопарку – дитячого та спортивного майданчика. Пройшовши буквально 50 метрів у глибину парку, зникає шум міста, лише спів птахів та тиша. Запах лісу, що не полишав нас, дозволив забути, що ми у місті. Майже незаймана людиною природа допомагає розслабитись та медитувати. До масиву лісопарк входить і парк П’ятничани.
Вишенський парк (парк Дружби народів)
Парк знаходиться на південній околиці району Вишенька. Обмежується вулицями Костянтина Василенка та Андрія Первозванного. Парк ласкаво огортає озеро, що створено на річці Вишня, озеро має таку ж назву – Вишенське.
Парк разом із озером є великою зоною відпочинку. Між парком та озером є невеликий пляж, а інші береги вкриті приємною та м’якою травою.
Створений парк у 1972 році, і на честь 50 річниці утворення СРСР, названо Парк дружби народів. Після початку повномасштабного вторгнення росії, назву парку змінили.
Загальна площа парку становить 45 гектарів, частиною його є дендрарій (місце де висаджуються та розмножуються не характерні для даної місцевості рослини), 8 гектарів. Шляхом взаємодії місцевих мешканців було створено комісію по запобіганню приватизації та забудови парку.
Парк поділений на зони та алеї, що оздоблені доріжками по яких приємно гуляти та насолоджуватись природою.
Сабарівський парк
Якщо зовсім хочеться відпочити від міста та не витрачати багато часу на дорогу можна відвідати ліс, що знаходиться в мікрорайоні Сабарів. Пропонуємо обов’язково відвідати це місце. Біля мікрорайону Сабарів на річці Південний Буг створено електростанцію з якої відкриваються величні краєвиди. Ліворуч – плесо Сабарівського водосховища. Праворуч – з гідроелектростанції видно пороги на річці Південний Буг. Перед очима постають могутні природні виходи граніту з лісом, який огортає величний камінь немов ковдрою.
Розглянемо кожну особливість цього затишного куточка:
- Сабарівське водосховище створено щоб виробляти електроенергію на гідроелектростанції;
- природні пороги є виходами граніту, що з роками діяльності відшліфувала та омила річка Південний Буг своїми водами;
- гранітна стіна має подекуди до 15 метрів висоти та є одним із найулюбленіших місць для відпочинку місцевих жителів і туристів.
- з греблі гарно видно камінь Коцюбинського, на якому, за переказами, Михайло Коцюбинський любив сидіти та писати свої твори;
- якщо помандрувати лісом, біля каменю Коцюбинського, можна натрапити на кам’яні нагромадження чудернацької форми з того ж граніту.
Вінниця – місто, що має велику кількість парків та скверів. Якщо поглянути на карту нашого міста, даний факт можна побачити неозброєним оком. Головне, щоб містяни розуміли, берегли та захищали паркові насадження. Парк – це легені міста. Парк – це місце де можна відпочити, по медитувати, подумати та відчути силу природи, навіть не плануючи виїзд з міста. Природа про все подбала. Людина – це частина природи, яка відчуває себе справжньою лише серед природи.