Під час відключення світла кожний намагається підібрати під себе джерело енергії. Хтось користується павербанками та акумуляторами, хтось — купує генератори. Мешканець Вінниці Іван Верещак вирішив збудувати власну невеличку ГЕС на річці, що протікає поруч з будинком. Про це повідомляє Вінниця.info. Далі на vinnytsia.name.
Як з’явилася ідея зведення власної ГЕС
Коли Іван Верещак переїхав з родиною до нового будинку, він одразу звернув увагу на річку Вінничка. Тоді то й з’явились перші думки, що течію можна було б використати для отримання електроенергії. Проте побутові справи, родинні клопоти, робота не давали можливість втілити ідею будівництва власної міні-ГЕС.
Так було до повномасштабної війни в Україні. Тоді потенційна ідея переросла у термінову потребу, аби у разі відключення світла була можливість забезпечити свою родину та інших мешканців багатоповерхівки електроенергією. ГЕС знаходиться у 30 метрах від будинку.
Як відбувалось будівництво міні-ГЕС
Чоловік з дитинства захоплювався інженерією та любив майструвати разом із батьком. Тому проєкт станції розробляв самостійно. Відповіді на якісь технічні питання шукав в інтернеті. Перш за все необхідно було з’ясувати характеристики течії. Аби визначити, чи підходить швидкість, Іван пустив корок від вина і дивився за скільки часу він пройде 10 метрів. Тоді перемножив глибину та ширину, вирахувавши масу води, що проходить за одну хвилину. Результати були задовільними, вже тоді приступив до будівництва гідроелектростанції.
Самостійно шукав матеріали для будівництва станції. Запчастини знаходив у рідних та друзів протягом кількох років.
Ковші та лопаті, які розташовуються на колесі були виготовлені із балонів у яких зберігається фреон для холодильників. Іван мав два балони, ще кілька знайшов серед брухту, інші — придбав. Розрізав на дві частини по довжині й злютував. Всі зварювальні роботи проводив у гаражі під час своєї відпустки.
Кронштейни ковшів, до яких приварені лопаті, чоловікові допоміг знайти його знайомий, який працює у “Сільпо”. Мережа проводила реконструкції приміщень та старі стійки для полиць викидали як металолом. Тоді товариш зміг домовитись, аби Іван змін придбати собі цей метал для власної ГЕС. Диск та вал допоміг зробити токар. Редуктор довелось купувати.
Оскільки чоловік керує гуртком по енергетиці в сьомому училищі, він також залучив до будівництва станції кількох студентів, яким було це цікаво. За словами Івана, його станція не впливає на швидкість течії та не спричиняє розмиванню берегів.
Будівництво розпочав у травні та вже за шість місяців на Вінничці з’явилось колесо, яке, обертаючись, виробляло електроенергію.
З початком атаки російськими ракетами нашої енергетичної інфраструктури та запровадженням відключення світла з’явилася потреба випробувати станцію в дії. Отримана енергія надходить на акумулятор, встановлений у гаражі, а звідти — у бомбосховища будинку. Її можна витратити на освітлення приміщення або накопичувати в автомобільних акумуляторах для заряджання мобільних телефонів, ліхтариків.
